Літературно-науковий вісник_1928_Том 96_Книжка 04!!!.pdf

(4669 KB) Pobierz
digitized by ukrbiblioteka.org
у Львові, ул. Косцюшка ч. 1.
Для вигоди П. Т. Гостей ві�½да (в кім�½атах
телефо�½и.
трамваями:
Ч. 1, б, 7 з Голов�½ого Двірця, ч. 9*
в двірця П і д з а м ч є, ч. 8 в двірця
Личаків.
Телефо�½ 8—88.
Рома�½ Купчидський
повість зі стрілецьких часів.
Ці�½а 3'50 зол.
В-во „ Ч Е Р В О Н А КАЛИНА", Львів, Руська 18. Г
.
Актуаль�½а по виборах
�½ова к�½ижка
Дмитра До�½цова:
ПОЛІТИКА ОПОРТУНІСТИЧНА
1 ПРІНЦІПІЯЛЬНА
вже вийшла з друку.
Замовляти в К�½игар�½і Наук. Т-ва Львів, Ри�½ок 10.
ц. зл, Г50, з пересилкою Г60.
digitized by ukrbiblioteka.org
Галя Мазуре�½ио.
1918.
(Київ).
Щож ти став? Там гукають гармати!
Отама�½е, �½е гайся! Іди!
Там, ти чуєш? В бою загибають
Ті, що кріси до рук узяли!
Щож ти став? Там гукають гармати!
Ві�½ �½азвав ме�½е
До�½ькою! Все �½а серці засміялось,
Мов тепере�½ьки здибалась �½есподіва�½о з рід�½ею.
Як від радощів
Плигала по замерзлій я па�½елі!
Хоч — дірки в моїй ши�½елі трохи в цім допомагали.
1919.
Стрічкою золотистою
Серед суму мрія віялася...
Громови�½ою ог�½истою
Розметалася, розвіялася,
Розлетілась радість совами
Вся примарами, ома�½ами,
А майбут�½є жемчуговими
Застелило все тума�½ами.
Осі�½ь �½а дудочку грає протяж�½о.
Ра�½ок. Ще барви жемчуж�½о прозорі,
Осі�½ь хлопчи�½а здуває уваж�½о
З со�½ця хмарки.
Блисли трівож�½о бездом�½і у �½ебі.
Рушили мовчки за �½ими обози —
Гарк�½уло в спи�½у обоз�½у здалека
Виспа�½у за �½іч вій�½у.
digitized by ukrbiblioteka.org
Галичи�½о, вітаю тебе.
Дощ між хмарами сіє та сіє.
Опускаються стомле�½і вії.
Ніч осі�½�½я. Як холод�½о! Ніч �½астає-
Встають з �½іч�½ої темряви
Старого Галича руї�½й.
Що позабуті вартові
При місяці спокій�½і сті�½и.
Не злякай, �½е злякай
Ме�½е, любий, я �½е звикла до со�½ця:
Палкого, а твої ще палючіші уста...
Не �½агадуй за себе — живого.
Попрощалисяж ми в осе�½и.
І чому ти прили�½ув у с�½і?
Ти схилився тоді
І �½есміло доторк�½увся до пальців
Устами й пішов. Тільки осі�½ь тремтіла,
Тільки той гуркотів за хрестами.
З �½им і ти опочив в осе�½и.
Так �½а щож ти прили�½ув у с�½і?
А, Карашевич.
Тита�½и.
(Гірський буролом).
Памяти Іва�½а Фра�½ка
Покір�½ий біг рів�½и�½ обурили суворі
Важкі громади гір в бу�½тарській �½епокорі.
І велет�½і-дуби, випростуючи ста�½и,
По збіччях гір спялись, як в �½аступі тита�½и,
Що долу со�½ важкий змагалися збудити,
Безжур�½у даль �½ебес, торк�½увши, замутити,
digitized by ukrbiblioteka.org
Тіс�½и�½у меж землі г�½івливо ростоптати
І заздріс�½их богів зухвало запитати:
Пощо жагу �½ебес ви смерт�½им дарували,
Коли щляхи туди �½есито заховали? —
Шумлять густі дуби в повста�½чій гордій мові,
Прямують як оди�½ всі стовбури дубові!
І, мов �½апруга рук, що виважились бити,
Загрожують богам криві дубові віти.
А верх�½ій стрій дубів, щ об\аял и ся боги,
Завчасу вже гуде про свято перемоги.
І г�½івом .зай�½ялось ог�½е�½�½е боже око...
Щоб гррдих спопелить, — розіскрилось жорстоко,
І довго, довґо так пекло горючим зором
В грізьбі пересторог і впи�½ом і докором.
Та... ляку �½е було? і велет�½і кремез�½і
З розг�½іва�½их загроз лиш кпили, величез�½і:
Змагала до мети �½авала вся дубова,
Та пошепки по �½ій глузлива бігла мова...
Притише�½о дуби шептали заговори;
ГІричає�½ий �½аскок вимовчували гори...
І г�½ів�½ий божий зір став хмариться зловіс�½о...
Благать, перепрошать, миритись — було піз�½о.
Побігли ті�½і скрізь... А тем�½ощі злобливі
Зір божий облягли, як хмара брів у г�½іві.
Ще хвиля... й злий позір обуре�½о сховався,
А хмар�½ий хаос повз... �½а гори �½асувався...
Немов страш�½ий кошмар, та темрява г�½ітила,
Клубилася, як дим, і всі верхи закрила.
І чор�½о сліпли вде�½ь бу�½тарські горді очі
У хмар�½ій тьмі важкій, як в осі�½ь в пітьмі �½очі.
А мож�½ий дуб вгорі — співець про перемогу
Розгубле�½о затих, віщуючи трівогу...
І враз �½іму ту тьму прорізала палюча
Стріла богів — яс�½а, та, як і тьма, сліпуча!
І жах�½ий той удар, розм�½оже�½ий лу�½ою,
Осліплих викликав скрізь велет�½ів до бою!
Та долі споміж гір задивле�½ому зору
Урвавсь �½адалі пир �½атх�½е�½ого дозору.
Лиш чуть було: з�½ялись раптов�½і гураґа�½и —
До краю то стоять змовлялися тита�½и!
digitized by ukrbiblioteka.org
Zgłoś jeśli naruszono regulamin